1 жовтня, у день, коли святкуємо Покрову Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України, День українського козацтва – Тернопільський національний медичний університет імені Івана Горбачевського перетворився на масштабний, гучний та надзвичайно теплий доброчинний майданчик. Це був щорічний благодійний ярмарок, до якого студенти, їхні родини та викладачі готувалися з особливим трепетом, адже кожен пиріжок, кожна цукерка та кожна канапка мали одну єдину мету – фінансово підтримати наших воїнів.
Із самого ранку в повітрі адміністративного корпусу стояв неймовірний гамір. До нього домішувалися запаморочливі аромати свіжої домашньої випічки. Молодь докладала максимум зусиль, щоб не лише продати якомога більше харчів, але й створити атмосферу свята та єднання.
Попри святкову метушню та активний рух покупців, нам вдалося поспілкуватися з найактивнішими «господинями» та «господарями» цього ярмарку.
Біля одного зі столів, який швидко порожнів, стояв Олександр Осипчук, староста 309-ї групи медичного факультету. Він розповів, що для його групи участь в ярмарку була дебютом, але рішення прийняли без вагань. «Спільно з одногрупниками ми вирішили брати участь в ярмарку, долучитися таким чином до благодійності, адже мета нині найголовніша, яка може бути, – це допомогти війську, – поділився Олександр. – Розуміємо, що всі зібрані сьогодні кошти підуть винятково на потреби ЗСУ. У нас все просто «змітають» зі столу, гадаю, в тому числі й завдяки нашому гарному настрою та енергії». Олександр підкреслив, що, вперше долучившись до такої ініціативи, він та його ровесники отримали величезну насолоду, а глибоке розуміння того, що робиш добро, приносить ще й важливу душевну гармонію. Староста переконаний, що відтепер їхня студентська група щоразу долучатиметься до таких доброчинних заходів, адже це по-справжньому важливо.
Трішки далі, з такою ж енергією, смаколики продавали представники 305-ї групи. Одна з них, третьокурсниця Даяна Борисюк, розповіла, що їхня група вже має досвід благодійних ярмарків і, готуючись цього разу, вони надихалися думкою про те, що теж долучаються до наближення довгоочікуваної перемоги. Їхній стіл пропонував справжнє кулінарне різноманіття, але один виріб став безумовним хітом. «Найкраще в нас розкупили торт «Наполеон», який розійшовся чи не на перших хвилинах ярмарку. Ми навіть не встигли його до кінця викласти», – сміється Даяна. Дівчина зауважила, що це вже третій рік поспіль їхнього активного волонтерства й вони не планують зупинятися, адже добре розуміють важливість кожного зібраного внеску.
Поруч розташувався гостинно накритий стіл від представників 308-ї групи. Нам вдалося поспілкуватися з одним зі студентів, для якого такі доброчинні ініціативи є вкрай необхідними на особистому рівні. «Мене звати Андрій Винниченко, я уродженець Сумської області. Для мене як безпосереднього свідка тих страшних подій, що відбуваються на сході України, ця допомога є надзвичайно цінною, – зворушливо почав юнак. – Я добре розумію, наскільки важлива така допомога зараз, наскільки є важливою потреба в підтримці від людей. Часто виникають випадки, коли військовим не вистачає забезпечення – технічного, матеріального. І тоді, коли бачиш цей дефіцит наживо, набагато більше розумієш, як конче військовим потрібна ця допомога». Оскільки Андрій мешкає в гуртожитку, йому було важко зайнятися повноцінною випічкою, проте це не зупинило його бажання долучитися: він зварив дуже смачний домашній узвар, організовував доправлення готових харчів у виш, а ще займався оздобленням столу, майстерно вирізаючи оригінальні цінники.
За кілька метрів стояли веселі студенти групи ММ-513, які енергійно обговорювали долю торта «Медівник», що їм знову не вдалося скуштувати. Один зі студентів – Дмитро Фаріон розповів, що вони беруть участь у такому ярмарку вже другий рік і дуже задоволені, та є одне, але дуже солодке, «але».
«Наша одногрупниця Марія Соломахіна вже другий рік поспіль пече неймовірно смачний медівник за своїм оригінальним сімейним рецептом. Його купують настільки швидко, що ніхто з групи не встигає навіть спробувати. Наприклад, цього року його купили цілим ще до початку ярмарку. Тож ми лише надихнулися його виглядом і запахом, а про смак можемо хіба здогадуватися», – з усмішкою мовив юнак. Під час нашої розмови підійшла й сама Марія, яка на запитання про рецепт, таємничо відповіла, що це сімейна таємниця, але одногрупникам пообіцяла окремо спекти торт, адже вони молодці та заслужили на таку подяку.
Поруч привертав увагу стіл, який відрізнявся від інших. Обабіч стояли великі розписані гільзи, а на столі вже менші, а ще – ляльки-мотанки, тематичні брелоки. Це вже була робота представників благодійного фонду «Штаб Перемога», який діє на базі університету. Представниця Тетяна Матвіїв розповіла, що вони волонтерять всією групою й щоразу долучаються до всіх доброчинних ініціатив на допомогу ЗСУ. Їхня праця виходить за межі кулінарії: «Хтось довгими вечорами розмальовує гільзи малі й великі, хтось майструє ляльки-мотанки, вкладаючи в них частинку себе та свій оберіг, а хтось, звичайно, готує їжу».
Зробивши спробу, таки, попри численну юрбу, пробралася на другий поверх адмінкорпусу, де також енергійно ярмаркували. Тут до організації долучилися не лише студенти, а й викладачі. Доцентка кафедри української мови, керівниця відділу комунікації та маркетингу Надія Олійник розповіла, що в цьому заході бере участь її кураторська група №207. «Ми вже другий рік поспіль беремо участь в ярмарку й вважаємо, що це дуже шляхетна та важлива справа, адже всі кошти йдуть для військових. І в такий знаковий святковий день важливо проводити тут, у тилу, такі заходи, аби підтримати тих, хто на фронті, завдяки кому маємо змогу жити, навчатися, радіти життю», – мовила Надія Ярославівна.
Поруч – доцентка Оксана Качур з кафедри загальної хімії долучилася разом зі своєю кураторською 109-ю групою. Спільно з ними представили смаколики також студенти 108-ї групи, куратором якої є Ірина Бекус. Вони продемонстрували вражаючу креативність, пов’язавши кулінарію з профілем навчання.
«Ми вирішили не тільки приготувати смачні ласощі, а й зробити щось оригінальне. Оскільки ми є кураторами з кафедри загальної хімії, тому вирішили цікаво та екстраординарно поєднати кулінарію, хімію й медицину – назвали страви по-особливому», – пояснила пані Оксана. Серед науково-кулінарних шедеврів на їхньому столі були: спечена не просто піца, а «Кардіопіца Маргарита», апетитні «нейрончики в мієліні» та «кальцієві корзинки для кісток».
Зібрала навколо себе кураторську групу й доцентка кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною Анна Миколенко. Анна Захарівна розповіла, що її та інші кураторські групи готували не лише харчі, а й цікаву тематичну фотозону. «Наші кураторські групи – 311-та, 322-га і закріплена за нами група 422-га, яка завжди бере участь у цих ярмарках та гарно себе зарекомендувала, дуже старанно попрацювали», – зазначила вона. Їхній стіл був особливо щедрим на традиційні українські страви: тут можна було скуштувати борщ з трьома видами вареників, а із солодощів – популярний десерт «Бите скло» та профітролі з різними начинками. Всі страви готували студенти самі.
Але найбільше зусиль було вкладено в облаштування тематичної фотозони, яка викликала глибокі емоції: там містився одяг воїна, символічно представлена сім’я, яка на нього чекає, а також чорнобривці – символи надії та рідної землі. У таке велике свято хочеться докластися до цієї великої справи. Анна Миколенко додала, що пишається своїми студентами: «Тут багато хлопців і дівчат, чиї батьки воюють, у моїй групі чимало дітей з окупованих територій, які, попри все, зберігають оптимізм і неабиякий патріотизм, я ними дуже пишаюся».
Активну участь в ярмарку взяли й студенти першого та другого рівнів вищої освіти спеціальностей «Фізична терапія, ерготерапія», «Терапія та реабілітація», а також колектив кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання. За словами доцентки Анастасії Бай, студенти спільно з кураторами груп кафедри приготували не лише смачні страви, а й вироби ручної роботи (плетені браслети, композиції із живих квітів, розфарбовані гільзи), щоб більше зібрати коштів для наших військових хлопців і дівчат, які щодня виборюють для нашої країни свободу та можливість організовувати такі заходи як щиру подяку для них.
Ярмаркували студенти на славу! Такі заходи дуже потрібні й важливі, адже таким чином можна не лише нагодувати людей, допомогти армії, а й стати ще дружнішими та згуртованішими, демонструючи незламну єдність тилу й фронту.
Зоряна ТЕРЕЩЕНКО
Світлини авторки